Якось прикро :(
Сьогодні я проводила лише один урок-урок української мови. Запланувала багато різноманітних завдань, підготувала цікаву та яскраву презентацію. А мій 8-А.... Дуже сьогодні на них образилась. Не знаю, що з ними сьогодні сталось? Але працювати вони зовсім не хотіли. Встигли розібрати нову тему та виконати 3 завдання. Більш нічого, тому що займалися вихованням. Добре, що на цю тему в календарно-тематичному плануванні відводиться 2 години. Через урок буду знову пояснювати та закріпляти вже набуті знання, набуті в дуже напруженній обстановці.
Відвідала сьогодні 2 уроки Олі Шавеко. Відношення її 10-А класу теж мене вразило. Доповіді, теми яких Оля дала на минулому уроці, не підготували. Тексти віршів, хоча Оля декілька разів їм нагадувала, вони не принесли. А як можна аналізувати вірші, коли текстів нема. Але ж це 10 клас, знайшли спосіб викрутитися!!!! Достали мобільні телефони, увійшли в інтернет і саме в такому режимі і пройшов урок. І навіть не знаю, працювали вони з віршами чи гралися з телефоном. На уроці переважно говорила Оля, а учні були тільки присутні.
Як можна було так себе вести не зрозуміли ні я, ні Оля, ні Алла Ярославівна.
Уроки закінчились у 14-00. А зі школи ми з Олею пішли лише у 15-40. Чим ми займались? Мали бесіду з завучем школи щодо проведення завтра класних годин. Розклад змінився, вчителя хворіють. От і розпочалась перестановка уроків та кабінетів. Поки завуч не обзвонила та не обійшла всіх вчителів, що ще залишились у школі, поки не перевірила все 20 разів, вона нас не відпускала.
А з 16 години до 17-15 ми чекали (разом з Людою) шановну Тищенко Світлану Михайлівну. Тому що вона назначила до не її прийти, але декілька разів впродовж дня змінювала час.
А з 16 години до 17-15 ми чекали (разом з Людою) шановну Тищенко Світлану Михайлівну. Тому що вона назначила до не її прийти, але декілька разів впродовж дня змінювала час.
Отже до дому я приїхала у 20 годині. І навіть не знала за що хапатися.
Завтра пишемо переказ "Вербова гілка" про Тараса Шеченка. Сподіваюсь наступний урок пройде без проблем в поведінці!!!
Хай щастить!
4 комментария:
Лєро, справді, так буває, що твій час залежить не лише від тебе, але й інших людей. Іноді вдається очікування використати з користю, а буває потім втраченого часу дуже потім не вистачає. Зважайте, що ще й бувають дні, коли у всіх не все складається.
про сорокову школу не думали? Варто було б сходити познайомитися з адміністрацією.
Я замислилась! Коли знаєш, що після отримання диплому тебе десь чекають, що ти без праці не залишишся, то це й душу гріє!!!
Авжеш, сходити познайомитись можна! Це ж мене не зобов'язує потім в ній працювати! Я думала, і працювати вчителем російської мови мені подобається, і до дому не далеко!
Хоча ви ж самі казали, що жити і поряд працювати не дуже вдалий варіант!
По-перше, школа не під самим будинком. А по-друге там вже працює Олеся - буде затишніше удвох. Я просто знаю, що далеко їздити на роботу важко, але в мене ї знайомі з Радіогорки їздять у 22 школу, але вони близько від катера живуть, а нам з тобою поки скотишся униз, а маршрутка 3.00. Більше проїдеш, чим заробиш. Але іноді їздити далеко варто - упошуках свого щастя. Бажаю успіхів.
Дякую, Олена Анатоліївна!!!!
Отправить комментарий